Екскурсія до м.Полтава

2018-05-12

12 травня 2018 року група учнів Григорівської ЗОШ І-ІІІ ступенів під керівництвом класного керівника 10 класу Кирульчук О.В. відвідали м.Полтаву-Диканька -Опішня.

Під час екскурсії по Полтаві ми побачили найцікавіші історичні місця та пам’ятки міста. Познайомилися з історією створення монумента Слави – найкрасивішого пам’ятника, присвяченого Полтавській битві. Домінанту площі – пам’ятник «Слави» – планували відкрити до сотої річниці Полтавської битви, тобто у 1809 році, проте будівельні роботи до вказаної дати не були завершені. Урочисте відкриття пам’ятника відбулося 27 червня 1811року на тому місці, де згідно переказам полтавці зустрічали царя Петра I після Полтавської битви. Дворівневий п’єдестал пам’ятника тримає підняту жерлом до неба гармату – чавунна колона тосканського ордеру, увінчана бронзовим з позолотою орлом.

У дзьобі він тримає лавровий вінок – символ слави, у кігтях блискавки – символ скореної величі шведської зброї.

Екскурсовод познайомив з історією побудови надзвичайно красивої будівлі в стилі українського модерну – колишнього Полтавського губернського земства, а також розповів історію створення Природничо-історичного музею в Полтаві. Зараз це Краєзнавчий музей – найбільший музей в Полтаві та Полтавській області (фонд налічує близько 300 тис. експонатів).

Побачили пам"ятник Полтавській галушці.

/Files/images/poltava/DSC03434.JPG

















Не минули і Білої Альтанки.

/Files/images/poltava/DSC03440.JPG


















Далі маршрут екскурсії по Диканьці: Тріумфальна арка – Свято-Миколаївська церква – вікові дуби-велетні – Свято-Троїцька церква.

Тріумфальна арка,яка була споруджена у 1820 році на честь приїзду до Диканьки імператора Олександра I (у 1817 році) і слугувала парадним в’їздом до садиби Кочубеїв. Автор проекту – академік архітектури Луїджі Руска. Це єдиний в Україні пам’ятник культури, що увінчує тріумф перемоги у Вітчизняній війні 1812 року з французами.

На південній околиці Диканьки під лісом виділяється білокам’яна, ротондальної форми, Миколаївська церква (1794 р.). Її будував у стилі класицизму видатний зодчий М. Львов, вперше застосувавши систему подвійного купола, що знайшла своє відображення пізніше на спорудженні знаменитого Казанського собору в Санкт-Петербурзі. До Миколаївської церкви ходила молитися майбутня мати М.В. Гололя Марія Іванівна Гоголь-Яновська. Щоб помолитися біля чудотворної ікона Св. Миколи, мама Гоголя долала пішки відстань 30 км. від свого помістя у Василівці до Диканської Свято-Миколаївської церкви. Стоячи біля ікони Миколи Чудотворця Марія Іванівна поклялася, якщо народиться хлопчик, назве його Миколою. І сталося диво – після двох невдалих вагітностей в неї народилася здорова дитина, хлопчик. Того хлопчика назвали Миколою – то був майбутній український геній, всесвітньовідомий письменник Микола Васильович Гоголь.

/Files/images/poltava/DSC03383.JPG





























Від дзвіниці церкви починається розкішна дубова алея, що прикрашала в’їзд до Садиби Кочубеїв. До наших днів збереглося три дуба-велетня віком близько 800 років. Екскурсовод розповідала нам про Мотрю Кочубеївну та Івана Мазепу, які за легендою зустрічалися під одним з цих дубів.

/Files/images/poltava/DSC03389.JPG

Опішне – старовинне козацьке містечко (нині смт. Опішня Зіньківського району Полтавської обл.). Опішня розташована на правому березі р. Ворскли, за 35 км. від Зінькова. «Найвище» поселення Полтавщини (208 м. над рівнем моря). Населення 5420 чол. (2015 р.). Опішня відома з XII ст. У XV ст. згадується серед вотчин татарського мурзи Лекси. На карті Г.Л. де Боплана (середина XVII ст.) позначена як містечко…

Опішня – гончарна столиця України. Упродовж трьох останніх тисячоліть на цій території інтенсивно розвивалося гончарство. Наприкінці XIX – на початку XX століття в містечку працювало близько 1000 гончарів, вироби яких експортували майже на всі континенти світу. Опішнянська кераміка стала своєрідним етнічним символом української культури, світовим мистецьким брендом.

Не можна оминути Бузковий гай,де проходив фестиваль Бузкової пісні.

/Files/images/poltava/DSC03394.JPG

Під час екскурсії по Опішні відвідали Національний музей-заповідник українського гончарства – єдиний в Україні спеціалізований етномистецький, науково-дослідний, культурно-освітній, навчально-виховний заклад, який постає всеукраїнським центром дослідження, збереження і популяризації гончарної спадщини України.

/Files/images/poltava/DSC03400.JPG

Музей-заповідник володіє найбільшою в Україні колекцією творів народних майстрів-гончарів та художників-керамістів (близько 60000 одиниць збереження).

Тільки в Опішні донині збереглася унікальна гончарна виробнича споруда – будівля колишнього Опішнянського гончарного показового пункту Полтавського губернського земства, споруджена впродовж 1914-1916 років за проектом славетного українського архітектора Василя Кричевського (1872-1952). Завідувачем і будівничим цього гончарного закладу був відомий український кераміст-технолог Юрко Лебіщак. 2011 року на будівлі відкрито стіну Гончарної Слави України, яка увіковічнює творчі звершення на ниві мистецтва й гончарства. 2013 року в будівлі колишнього Опішнянського гончарного показового пункту Полтавського губернського земства відкрито Музей мистецької родини Кричевських. За своїм стилем будівля нагадує Полтавський краєзнавчий музей.

На території музею-заповідника працює гончарна майстерня, де проводять майстер-класи з виготовлення гончарного посуду для всіх бажаючих. можете доторкнутися до нашої духовної спадщини.

В музеї-заповіднику є багато цікавого і для дітей, і для дорослих. Дітей зацікавили насамперед гойдалки, а дорослі зможуть чудово відпочити в чисельних альтанках біля води.

/Files/images/poltava/DSC03420.JPG

Територія насправді дуже гарна! Повірте, нам не хотілося звідти йти і неодмінно хочеться повернутися ще раз!

Кiлькiсть переглядiв: 307